Повний текст статті>>>
Владислав Платонов - Ph.D. з психології, науковий співробітник навчально-наукової лабораторії екстремальної та кризової психології. Національний університет цивільного захисту України
ORCID 0000-0001-7013-8660
Валентин Кердивар - Ph.D з психології, начальник навчально-наукової лабораторії екстремальної та кризової психології. Національний університет цивільного захисту України
ORCID 0000-0001-6560-6028
Тетяна Кустова - вчитель початкових класів, комунальний заклад "Харківський ліцей № 85 Харківської міської ради"
DOI - https://doi.org/10.52363/dcpp-2025.2.14
Ключові слова: діти, захист дітей, психологічна травматизація, психотравмуючі фактори, психічний стан, соціальне оточення, психологічний захист та психосоціальна підтримка, пункт екстреної психологічної допомоги.
Стаття присвячена аналізу практики впровадження принципів психологічного захисту та психосоціальної підтримки у діяльності психологів ДСНС України під час надання екстреної психологічної допомоги дітям у пунктах екстреної психологічної допомоги. Актуальність теми зумовлена значним зростанням кількості дітей, що зазнали психологічної травматизації внаслідок надзвичайних ситуацій воєнного характеру. Діти є однією з найбільш уразливих категорій постраждалого населення, а гострі стресові реакції в дитячому віці можуть призвести до тривалих негативних наслідків для розвитку особистості. З огляду на це особливо важливим є забезпечення своєчасної, структурованої та компетентної психологічної допомоги, заснованої на принципах психологічного захисту та психосоціальної підтримки. У статті проаналізовано нормативні засади діяльності психологів ДСНС України, де визначано принцип активної позиції психолога та необхідність самостійного виявлення осіб, що потребують допомоги. Значну увагу приділено організації роботи пункту екстреної психологічної допомоги, де створюються спеціально виділені зони роботи з дітьми, з метою забезпечення відчуття безпеки, стабілізацію емоційного стану та можливість розподілу дітей за їх нагальними потребами. Огляд сучасних наукових джерел 2022–2025 років, що висвітлюють значення психологічного захисту та психосоціальної підтримки у роботі з дітьми, які пережили травматичні події. Дослідниками підкреслено важливість таких принципів, як швидкість реагування, міжсекторальна взаємодія, етичність, робота в межах професійної компетентності та коректне перенаправлення до інших фахівців. У статті зазначено, що модель піраміди інтервенцій із психічного здоров’я та психосоціальної підтримки є ефективною концептуальною основою впровадження психологічного захисту та психосоціальної підтримки у систему екстреної психологічної допомоги. Авторами виконано адаптацію під умови діяльності пункту екстреної психологічної допомоги, виокремлюючи чотири рівні втручань: забезпечення базової безпеки, надання первинної психологічної підтримки, проведення короткострокових стабілізаційних інтервенцій та здійснення скринінгу з подальшим перенаправленням до спеціалізованих фахівців. Відзначено, що терапевтичні інтервенції психологів ДСНС України мають бути короткотривалими, структурованими й орієнтованими на швидке відновлення емоційної рівноваги дитини. Результати аналізу доводять, що реалізація принципів психологічного захисту та психосоціальної підтримки у пункті екстреної психологічної допомоги дозволяє мінімізувати наслідки гострих стресових реакцій, попередити поглиблення психотравматизації та забезпечити ефективне перенаправлення дітей до відповідних служб. Застосування адаптованої моделі екстреного психологічного втручання значно підвищує якість допомоги, сприяє збереженню психічної стійкості дітей та формує умови для їх подальшої адаптації. У висновках підкреслено, що психологи ДСНС України відіграють ключову роль у стабілізації емоційного стану дітей під час надзвичайних ситуацій, забезпеченні їх психологічної безпеки та створенні умов для відновлення. Дотримання принципів психологічного захисту та психосоціальної підтримки є необхідною умовою ефективного реагування на виклики воєнного часу й формування стійкої системи підтримки дітей у надзвичайних та кризових ситуаціях.