Повний текст статті>>>
Яна Руденко - аспірантка, докторантури - ад’юнктури, Національний університет цивільного захисту України
ORCID 0000-0002-2815-7259
DOI - https://doi.org/10.52363/dcpp-2025.2.6
Ключові слова: психологічний клімат, командний клімат, морально-психологічний стан, військовослужбовець, психічний стан, екстремальна ситуація, війна.
Статтю присвячено дослідженню психологічного клімату та морально-психологічного стану (далі – МПС) військовослужбовців Збройних Сил України в умовах повномасштабного вторгнення. Актуальність роботи обґрунтована критичною необхідністю своєчасного діагностування та психологічного реагування на стан комбатантів для стабілізації поведінки, налагодження внутрішнього клімату в підрозділах та збереження їх боєздатності.
Теоретичний аналіз праць українських науковців (З. Комар, О. Кокун, М. Варій та ін.) доводить, що ключовими факторами формування психологічної стабільності є командний клімат (згуртованість), ефективне лідерство (довіра, авторитет командира) та психічне здоров’я особового складу. Особливо наголошується на ролі постаті командира та важливості застосування ним гнучких, командних та наставницьких стилів управління.
Метою статті, є емпірично дослідити психологічний стан військовослужбовців в зоні бойових дій та визначити ключові фактори впливу на МПС. Методологія включала анонімне опитування 312 комбатантів що виконують завдання на лінії зіткнення. Використано комплекс валідизованих психодіагностичних методик (Коротка шкала тривоги, депресії та ПТСР; схильність до суїцидальних реакцій (Sr); самооцінка психофізіологічного стану; рівень тривожності Спілбергера-Ханіна; ступінь депресії) та стандартизований опитувальник МПС (за Інструкцією МОУ).
Результати дослідження МПС показали загальний «задовільний» (позитивний) стан у підрозділі. Встановлено високий рівень довіри до безпосередніх командирів ротного рівня (3,95 з 4), проте значно нижчий – до командування батальйону (2,75) та бригади (2,55). Виявлено критично низькі показники впевненості у соціальному захисті (0,95) та рівні інформованості про рішення вищого керівництва (1,31). Психодіагностика виявила у значної частини респондентів (близько 30-40%) ознаки психоемоційних порушень: 27,9% мають наявні симптоми тривоги/депресії/ПТСР, 41,7% – високу реактивну тривожність, 31,8% – середній або високий ступінь депресії.
Таким чином, постать командира, його професійні та лідерські якості є вирішальними для підтримки здорового психологічного клімату та згуртованості підрозділу. Незважаючи на загалом задовільний МПС, виявлені високі показники тривожності, депресії та емоційного виснаження у третини особового складу свідчать про гостру потребу в системній психологічній підтримці, профілактиці та реабілітації для збереження боєздатності.