Повний текст статті>>>
Сергій Биченко - кандидат історичних наук, доцент, провідний науковий співробітник науково-дослідної лабораторії з дослідження проблем у сфері цивільного захисту навчально-наукового інституту цивільного захисту. Національний університет цивільного захисту України.
ORCID 0009-0005-6747-8150
Андрій Побідаш - кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник. Національний університет цивільного захисту України.
ORCID 0000-0001-8736-0524
Юлія Пліско - науковий співробітник. Національний університет цивільного захисту України.
ORCID 0009-0005-9526-1119
DOI - https://doi.org/10.52363/dcpp-2025.2.1
Ключові слова: евакуація населення, воєнний стан, територіальні громади, міжвідомча координація, психосоціальна підтримка, посттравматичний стресовий розлад, кризова комунікація, цивільний захист, внутрішньо переміщені особи, психологічні ризики.
Статтю присвячено комплексному аналізу еволюції евакуаційної політики України в період активного військового конфлікту з російською федерацією у 2022–2025 роках. Актуальність дослідження обумовлена необхідністю переосмислення механізмів цивільного захисту в екстремальних умовах масштабного збройного конфлікту та розробки науково обґрунтованої стратегії організації евакуації населення з небезпечних територій. У дослідженні здійснено поетапний аналіз трансформації евакуаційних процесів – від стихійного реагування у 2022 році до впровадження планових, скоординованих дій у 2024–2025 роках. Особливо детально розглянуто роль територіальних громад як ключових виконавців евакуаційних заходів на місцевому рівні, механізми міжвідомчої координації між структурами цивільного захисту, Збройними Силами України, правоохоронними органами та закладами охорони здоров’я. У статті висвітлено функціонування пунктів незламності та транзитних центрів як інноваційних елементів інфраструктури евакуації, які забезпечили тимчасовий прихисток, психосоціальну підтримку та координацію гуманітарної допомоги для переміщених осіб. Враховуючи статистичні дані міжнародних організацій (UNHCR, IOM, UNICEF), за період 2022–2025 років було евакуйовано понад 5 млн. осіб, з яких щонайменше 2 млн. було залучено в організовані евакуаційні процеси. У роботі особливу увагу приділено психологічним ризикам, що супроводжують евакуацію населення, зокрема посттравматичному стресовому розладу, тривожним розладам, депресивним станам, кризі ідентичності та феномену вторинної травматизації персоналу. Дослідження демонструє, що близько 10–15% цивільних, які пережили травматичні події війни, мають клінічні ознаки посттравматичного стресового розладу. Обґрунтовано необхідність інтеграції психосоціальної підтримки на всіх етапах евакуації – від первинного інформування до адаптації на новому місці проживання, включаючи психотерапевтичні інтервенції, групову підтримку та довгострокові програми реабілітації. Висновки дослідження підтверджують, що ефективна евакуація населення в умовах воєнного стану можлива лише завдяки комплексному підходу, який поєднує нормативне регулювання, цифровізацію процесів, інституціоналізацію відповідних структур та системну психосоціальну підтримку. Результати роботи можуть бути використані для розробки національної стратегії евакуації, вдосконалення системи кризового управління та формування політики в сфері захисту населення від надзвичайних ситуацій.