Повний текст статті>>>
Геннадій Грибенюк - доктор психологічних наук, професор, професор кафедри психології діяльності в особливих умовах. Національний університет цивільного захисту України.
ORCID 0000-0002-5053-8744
DOI - https://doi.org/10.52363/dcpp-2025.2.3
Ключові слова: професійна діяльність, заздрісність, професійна заздрість, особливі умови професійної діяльності, екстремальні умови діяльності, професійне та кар’єрне зростання, надійність професійної діяльності, професійні деструкції.
Феномен професійної заздрості та дослідження його сутності і особливостей розвитку у фахівців, які працюють в особливих та екстремальних умовах, сьогодні є актуальними з огляду на специфіку професійної діяльності персоналу державних структур реагування на надзвичайні ситуації, яка призводить до психологічних змін особистості та її професійної діяльності.
Сучасні психологічні дослідження в Україні та за її межами розкривають зміст феномену заздрості з позицій різних теоретичних та методологічних концепцій, що створює підґрунтя для експериментальних пошуків щодо вивчення особливостей феномену професійної заздрості з урахуванням сучасних наукових поглядів щодо її сутнісних ознак, зв’язків, процесів формування, розвитку тощо, в організаціях із чіткою структуризацією професійної діяльності, високими вимогами до професійної надійності та ефективності, а також системою підпорядкування, яка визначається принципом єдиноначальності.
Крім того, наукові пошуки вітчизняних дослідників висвітлюють сучасні теоретико-методологічні та експериментальні підходи, які на цей час є основою для визначення та адаптації сучасного теоретичного та методичного інструментарію у дослідженні феномену професійної заздрості в контексті психології діяльності в особливих умовах.
Дослідження особливостей професійної заздрості надає можливість застосувати теоретико-методологічні узагальнення щодо цього феномену та його взаємозв’язків із індивідуально-психологічними особливостями фахівців екстремального профілю діяльності та соціальними особливостями професійної діяльності в умовах підрозділів та організацій сектору безпеки та оборони України, які є специфічними за своєю організацією, можливостями професійного та кар’єрного зростання працівників тощо. Це може становити основу для експериментальних досліджень задля визначення конкретних психологічних показників та характеристик цих взаємозв’язків із застосуванням сучасних теоретичних підходів та відповідних методик.
Представлені висновки та узагальнення потребують подальших експериментальних досліджень щодо означеної тематики, в тому числі апробацію запропонованих підходів щодо діагностики професійної заздрості у персоналу сектору безпеки та оборони, а розробка у майбутньому теоретичних та експериментальних моделей зазначеного феномену може виступити окремим напрямом наукових пошуків в межах психології діяльності в особливих умовах.