Наталія Оніщенко
Доктор психологічних наук, професор, професор кафедри, Національний університет цивільного захисту України
ORCID 0000-0003-3026-1650
Катерина Найпак
Студентка соціально-психологічного факультету, Національний університет цивільного захисту України
DOI - https://doi.org/10.52363/dcpp-2023.2.10
Ключові слова: психогенні втрати, психологічна травма, психотравмуюча ситуація, психологічна реабілітація, професійний контингент, постраждалий.
Стаття присвячена аналізу психологічного аспекту втрат, обумовлених військовими подіями як серед професійних контингентів, так і серед цивільного населення. Авторами наводиться спроба вивчення впливу війни на психіку людини через аналіз психогенних втрат, підкреслюється важливість індивідуального підходу до кожного випадку. Також розглядається роль об’єктивних факторів надзвичайної ситуації воєнного походження в процесі прогнозування можливих психогенних втрат серед цивільного населення.
Встановлено, що термін «психогенні втрати» описує емоційний дискомфорт, спричинений непередбачуваними подіями, який може викликати психологічний стрес і вимагати спеціалізованого психологічного супроводу у посткатастрофний період. При цьому психогенні втрати у військовослужбовців означають прояви, що значно обмежують, позбавляють або призводять до припинення бойової активності внаслідок впливу несприятливих факторів. Вивчення теоретичних аспектів проблеми показало, що зі зростанням інтенсивності травматичного впливу кількість осіб, що потрапляють до категорії психологічних втрат, збільшується. Об'єми психологічних втрат серед професійного контингенту залежать від факторів, що визначають ризик психологічної травматизації особового складу, таких як індивідуальні особливості, недостатній бойовий досвід, високий опір стресовим факторам, інтенсивність стресогенних ситуацій, недостатня психологічна підготовленість тощо.
При цьому, не зважаючи на велику кількість наукових досліджень, присвячених проблемі психогенних втрат серед професійних контингентів, важливо відзначити, що інсайти, отримані в цьому контексті, можуть виявитися недостатніми для вивчення аналогічних питань у цивільного населення. Це свідчить про необхідність подальших досліджень, спрямованих на розробку підходів щодо аналізу психогенних втрат саме серед цивільного населення.