Ірина Антимонова
Практичний психолог, Комунальний заклад "Харківська гімназія 22"
Олена Яковенко
Кандидат психологічних наук, доцент кафедри, Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського
DOI - https://doi.org/10.52363/dcpp-2023.2.7
Ключові слова: Хімічна залежність, Сімейне виховання, Адикція.
Стаття присвячена дослідженню впливу сімейного середовища на психологічні особливості та цінності чоловіків, які перебувають у реабілітаційному центрі через хімічну залежність. Дослідження базується на аналізі психологічних та соціальних факторів, що впливають на формування особистості осіб з адикцією. Дослідження включало аналіз 40 чоловік, які перебували на стаціонарному лікуванні в реабілітаційному центрі для осіб залежних від наркотиків і перебували у стаціонарі не менше трьох місяців. Після трьох місяців лікування та відсутності впливу психоактивних речовин на центральну нервову систему, у пацієнтів спостерігається стабілізація психологічного та фізіологічного стану. Вони набувають більш критичного відношення до своєї хвороби, стану та факторів, що призводили до їх залежності. За результатами емпіричного дослідження, проведеного серед 40 чоловіків, було виявлено, що сімейне середовище грає ключову роль у визначенні рівня тривожності, демонстративності, сміливості та орієнтації на продуктивність життя у чоловіків з хімічною залежністю. В роботі було використано наступні методи: теоретичний аналіз літератури; тест-опитувальник батьківського ставлення А.Я. Варга, В.В. Столін, 16-факторний опитувальник Р. Кеттелла, проективна методика «Автопортрет» Р. Бернс, Методика М.Рокича «Цінністні орієнтації»;
У статті розглядаються особливості психологічного стану учасників дослідження, виходячи з їхнього сімейного виховання. Виявлено, що виховання в сім'ї з високим контролем та симбіозом призводить до формування високого рівня тривожності, яка стає фактором, що сприяє виникненню хімічної залежності у цих осіб. У той же час, виховання в сім'ях з низьким контролем та симбіозом призводить до розвитку мрійливості та демонстративності, що також може впливати на утворення залежності від наркотиків чи алкоголю.
Також, дослідження виявило відмінності в цінностях між цими групами пацієнтів під час процесу одужання. Ті, хто пережив високий контроль, надавали важливість впевненності в собі та відстоюванню власної точки зору. Тоді як ті, що виростали в сім'ях з низьким контролем, переоцінювали поняття продуктивності життя, шукаючи нових значущих аспектів у процесі одужання.
Крім того, стаття висвітлює важливість процесу одужання та самовизначення осіб з хімічною залежністю. Вона демонструє, як колишні наркомани намагаються знайти нову ідентичність через сміливе відстоювання своїх поглядів та переоцінку важливості продуктивності життя.
Отже, ця стаття допомагає краще зрозуміти взаємозв’язок між сімейним середовищем та психологічним станом осіб з хімічною залежністю, що може сприяти покращенню програм підтримки та реабілітації для таких осіб.