Ігор Сергієнко
ад’юнкт ад’юнктури. Національний університет цивільного захисту України.
DOI - https://doi.org/10.52363/dcpp-2024.2.5
Ключові слова: дезадаптація, окупація, війна, психосоціальні фактори, працівники ДСНС, морально-психологічний клімат.
Дослідження зосереджене на працівниках ДСНС України, які безпосередньо перебували під окупацією на території зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення Чорнобильської атомної електростанції.
Основним напрямком роботи є вивчення факторів психосоціальної дезадаптації серед працівників, які виконували службові обов'язки під окупацією, ризикуючи життям. Вибірка дослідження складалася з-поміж 73-х працівників, які були відібрані на основі їхнього пережитого досвіду.
Проведене дослідження показало, що найбільш значущим негативним фактором для працівників була відсутність можливості бути поряд із сім'єю та рідними (49,3%). Інформаційна ізоляція та відсутність доступу про події в країні також суттєво вплинули на їх психоемоційний стан, викликаючи страх і безвихідність. Крім того, постійна загроза для життя формувала високий рівень стресу й емоційного виснаження. Виявляється, недостатність потрібних ресурсів для проживання і несення служби хоч і була визнана, вона не виявилася настільки критичною, як інші фактори. Водночас (68,4%) працівників відзначили колектив більш згуртованим спільною метою, що підкреслює те, що спільні виклики здатні зміцнити колектив і сприяє покращенню морально-психологічному клімату. Спільна мета може об'єднувати людей, допомагаючи їм зосередитися на важливих завданнях й підтримувати один одного, що є особливо важливим у стресових ситуаціях.
Психологічне супроводження професійної діяльності в умовах війни є критично важливим для підтримки працівників. Важливо вивчити травматичний досвід, з яким стикалися ці працівники, щоб розробити ефективні стратегії допомоги. Також важливо враховувати й соціальну ізоляцію, оскільки протягом воєнного конфлікту працівники Державної служби з надзвичайних ситуацій часто відокремлені від своїх сімей та близьких. Це може призвести до почуття самотності та відчуженості, втрати соціальної підтримки.