Ana Karina Gutierrez Alvarez
Master en Psicología de la Salud, Psicóloga Clínica y de la Salud. Hospital Lucía Íñiguez Landín, Holguín, Cuba
ORCID 0000-0002-7712-7291
Alexis Lorenzo Ruiz
Doctor en Ciencias Psicológicas, Profesor Titular en la Facultad de Psicología. Universidad de La Habana, Cuba. Presidente Sociedad Cubana de Psicología
ORCID 0000-0003-4450-887X
Israel Mayo Parra
Profesor Titular. Docente en la Facultad de Psicología. Universidad Laica Eloy Alfaro de Manabí. Ecuador
ORCID 0000-0003-0862-6414
DOI - https://doi.org/10.52363/dcpp.2021.1.1
Ключові слова: COVID-19, медичний персонал, психологічна безпека, невідкладна медична допомога, пересонологічний підхід.
В наш час пандемія COVID-19 значно вплинула на психологічне здоров’я медичного персоналу та підкреслило необхідність їх захисту. Тому психологічна безпека є корисною концепцією, яка має враховуватися у випадках невідкладної медичної допомоги. Мета: визначити персонологічні структури (конфігурації), що приймають участь в устрої психологічної безпеки осіб, які працюють в лікарнях із зоною високого ризику під час надзвичайної для здоров’я ситуації, пов’язаної з COVID-19. Згідно з конфігураційної точки зору персонологічний підхід використовується в багатьох дослідженнях, де застосовувались обгрунтована теорія та аналітична індукція. Результатом цього стало проголошення трьох станів психологічної безпеки. Як висновок зазначається, що персонологічна перспектива психологічної безпеки може бути доречною для розробки стратегій попередження на організаційному рівні під час проведення невідкладної медичної допомоги. Поряд з цим обгрунтовано, що концепція психологічної безпеки для медичного персоналу залишається неповною на індивідуальному рівні. Проведений аналіз моделі організаційної поведінки дозволив оцінити процес трансформації з одного стану в інший, стосовно надзвичайної ситуації у сфері здоров'я та те, як ця зміна може вплинути на процеси психічного та психосоціального здоров'я у суб'єкта, результати робочі групи та виконання цілей організації. Наголошується, що утримання медичного персоналу, який працює у зонах високого ризику, психологічна безпека має бути є центральною метою в процесах організаційного управління, особливо під час нинішньої надзвичайної ситуації з COVID-19, до якої це дослідження допомагає персонологічне бачення як відправна точка для профілактики психічного та психосоціального здоров'я.