Скачать бесплатные шаблоны Joomla
default_mobilelogo

Повний текст статті >>

Василь Осьодло

доктор психологічних наук, професор. Національний університет оборони України імені Івана Черняховського

ORCID 0000-0003-2893-4721

 

Дмитро Зубовський 

кандидат психологічних наук. Національний університет оборони України імені Івана Черняховського

ORCID 0000-0001-8973-4868 

 

DOI - https://doi.org/10.52363/dcpp-2021.1.2

Ключові слова: посттравматичне зростання, бойові дії, військовослужбовці, учасники АТО

 

В статті представлені результати емпіричного дослідження ситуаційно-демографічних детермінантів посттравматичного зростання учасників АТО. До групи ситуаційно-демографічних детермінантів було віднесено: вікові особливості учасників АТО; належність учасників АТО до різних груп за військовим званням (офіцери, сержанти, солдати);інтенсивність бойового досвіду учасників АТО. Вибірку дослідження складали 297 військовослужбовців – учасників АТО (278 чоловічої та 19 жіночої статі) у віковому діапазоні від 19 до 54 років. Для оцінювання посттравматичного зростання використовувався наступний інструментарій: «Опитувальник змін у світогляді» та «Опитувальник посттравматичного зростання». Для оцінювання інтенсивності бойового досвіду було використано «Шкалу оцінки інтенсивності бойового досвіду».

Результати емпіричного дослідження дали змогу встановити залежність посттравматичного зростання від вікових особливостей військовослужбовців та інтенсивності бойового досвіду. Так, спостерігалось статистично значущий негативний кореляційний зв’язок між середнім значенням методики «Опитувальник посттравматичного зростання» та віком військовослужбовців (r = –0,14; p < 0,020). Кореляційний зв’язок між середнім значенням «Опитувальник змін у світогляді» та віком продемонстрував подібну тенденцію, однак не досягнув статистичної значущості (r = –0,13; p = 0,095).Також спостерігався статистично значущий позитивний кореляційний зв’язок між середнім значенням «Опитувальника посттравматичного зростання» та середнім значенням «Шкали оцінки інтенсивності бойового досвіду» (r = 0,15; p < 0,022). Не було встановлено відмінностей у вираженості посттравматичного зростання залежно від належності осіб до солдатського, сержантського або офіцерського складу. Ці дані можуть бути співставленні з даними інших закордонних досліджень

Статті випуску №1

joomla3x