Интернет-магазин nachodki.ru
default_mobilelogo

Повний текст статті >>>

Олег Кокун

член-кореспондент НАПН України, доктор психологічних наук, професор. Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України

ORCID 0000-0003-1793-8540

 

DOI - https://doi.org/10.52363/dcpp-2021.1.8

Ключові слова: життєстійкість, професійна життєстійкість, військово-професійна життєстійкість, діагностика життєстійкості, стрес.

Актуальність проблеми зміцнення життєстійкості особистості в різних сферах життєдіяльності зумовлює необхідність удосконалення сучасного інструментарію діагностики життєстійкості, зокрема, професійної життєстійкості. Аналіз тенденцій розробки діагностичного інструментарію життєстійкості дозволяє констатувати поступове зменшення кількості запитань в методиках з 50–100, у перших варіантах, до 15–25 – у сучасних, а також необхідність розробки нового діагностичного інструменту, який враховує професійну специфіку життєстійкості.

Розроблений «Опитувальник професійної життєстійкості» містить 24 запитання і засновується на змістовній основі трьох взаємопов’язаних складових життєстійкості – контроль, включеність, та прийняття виклику (control, commitment, challenge), у кожній із яких нами виділено ще чотири компоненти: емоційний, мотиваційний, соціальний і власне професійний.  Завдяки цьому, опитувальник  на основі 24 пунктів надає можливість визначити вісім показників професійної життєстійкості (загальний рівень професійної життєстійкості, а також ступінь вираженості його трьох складових та чотирьох компонентів).

Опитувальник стандартизовано згідно із загальноприйнятою процедурою на вибірці 452 осіб із визначенням нормативних даних. Його апробація показала наявність достатньо високої внутрішньої узгодженості, а також  конкурентної валідності, яку засвідчують достовірні кореляційні зв'язки його шкал з показниками Самоактуалізаційного тесту Е. Шострома, Методики "Вивчення задоволеності своєю професією та роботою",  Модифікації опитувальника на професійне "вигорання" та деформацію, Шкали самоефективності Р. Швар­цера та М. Єрусалема, Методики «Мотивація професійної діяльності» К. Замфір у модифікації А. Реана, Методики виявлення "Комунікативних та організаційних здібностей" – КОЗ-2 та Опитувальника професійного самоздійснення.

Також показано можливість відносно легкого адаптування опитувальника для користувачів під специфіку певної професійної діяльності. Перспективи подальших досліджень полягають у апробації «Опитувальника професійної життєстійкості» в різних професійних сферах.

Статті випуску №1

joomla3x