Валентин Кердивар
PhD в галузі психології, науковий співробітник лабораторії. Національний університет цивільного захисту України
ORCID 0000-0001-6560-6028
DOI - https://doi.org/10.52363/dcpp-2022.2/2
Ключові слова: психологічна реабілітація; учасник бойових дій; відновлення; психологічний супровід; реабілітація
Вивчення можливостей збереження соціально-адаптивних можливостей людини, оновлення її життєвої активності, підвищення рівня психологічного благополуччя в умовах переживання тривалих травматичних подій є актуальним завданням, вирішення якого залежить від великої кількості спеціалістів різного профілю. Реабілітація постраждалих від воєнної агресії має різні аспекти: соціальні, медичні, психологічні. Успішність реабілітації, в якій мають брати участь як фахівці-професіонали, так і добровольці, волонтери, залежить від визначення державою зон їх відповідальності, так само як і сфери спільних зусиль.
Для узагальнення усіх напрацювань та доробок з питань реабілітації, в статті проведено систематизацію та аналіз хронології створення нормативно-правової і законодавчої бази України за останні 8 років, яка регулює такий складний процес, як організація і проведення психологічної реабілітації осіб, які приймали участь у бойових діях. Розглянутий сучасний стан проведення психологічної реабілітації особового складу сектору безпеки і оборони України та персоналу служб аварійного виклику України.
Встановлено що, станом на другу половину 2022 року вже існує система медико-психологічної реабілітації для осіб, які приймали участь у бойових діях. Але ця система ще потребує удосконалення, особливо у сфері надання психологічної допомоги персоналу служб екстреного виклику, і, зокрема, персоналу Державної служби України з надзвичайних ситуацій , який виконував свої обов’язки в зоні проведення воєнних дій.