Олег Назаров
Кандидат психологічних наук, професор. Національний університет цивільного захисту України.
ORCID 0000-0001-6205-9604
DOI - https://doi.org/10.52363/dcpp-2022.2.3
Ключові слова: професійна діяльність рятувальника; екстремальні умови діяльності; психотравмуючи фактори.
Діяльність аварійно-рятувальних підрозділів являє собою матеріальну, почуттєво-предметну і доцільну діяльність людей в сфері захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій природного, техногенного, соціального, а сьогодні й воєнного характеру. Зміст та форми цієї діяльності постійно змінюються, розширюються та розвиваються в рамках сучасного етапу розвитку Державної служби України з надзвичайних ситуацій, що підтверджує актуальність дослідження різнобічних підходів у визначенні структури та особливостей професійної діяльності рятувальників та впливу на їх особистість різноманітних психотравмуючих факторів, що й складає основну мету даної статті.
Аналіз останніх досліджень і публікацій щодо сучасних підходів до вивчення проблеми особливостей професійної діяльності працівників оперативно-рятувальних підрозділів свідчить, що специфічною рисою діяльності рятувальників під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного, техногенного, соціального та/або воєнного характеру є особливість умов, в яких вона здійснюється. Ці умови, в яких рятувальники виконують професійні завдання, підрозділяються на об'єктивні, незалежні від них та суб'єктивні, що виникли внаслідок їхньої незадовільної діяльності.
Результати теоретичного аналізу підходів щодо структури професійної діяльності працівників оперативно-рятувальних підрозділів підтвердили загальнонаукові висновки про те, що діяльність з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації техногенного, природного, соціального та/або воєнного характеру відноситься до професій, які передбачають виконання професійних обов'язків у напружених, екстремальних умовах, а у структурі цієї професійної діяльності наявні певні структурні компоненти, а саме пізнавальний (когнітивний), конструктивний, комунікативний та організаторський.
Встановлено що такій діяльності притаманні всі особливості, характерні для інших «критичних» видів діяльності: дефіцит часу; вплив на особистість надсильних подразників та домінування негативних емоцій при дефіциті позитивних, підвищена відповідальність прийняття рішень та необхідність невідкладного вжиття заходів. Усі ці особливості набуватимуть особистісної значущості та призводитимуть (як кожен окремо, так і в сукупності) до виникнення у рятувальника стану психічної напруженості.