Ліна Перелигіна
доктор білогічних наук, професор, професор кафедри. Національний університет цивільного захисту України
ORCID 0000-0003-2594-6321
Антон Швалб
кандидат психологічних наук доцент кафедри. Національний університет цивільного захисту України
ORCID 0000-0002-9729-1099
Аліса Дербеньова
Начальник Комунального закладу "Харківський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою "Правоохоронець"" Харківської обласної ради
ORCID 0000-0001-8718-572X
DOI - https://doi.org/10.52363/dcpp-2022.2.7
Ключові слова: дезадаптація, навчальний процес, життєстійкість, війна.
У статті розглядаються питання щодо можливостей використання методів корекційного впливу для подолання проявів дезатаптивних явищ у навчальному процесі, пов'язаних з умовами воєнного часу. Розглянуто фактори, що зумовлюють виникнення та розвиток явища психічної дезадаптації до зміни способу життя в цілому та навчального процесу зокрема. Наводиться аналіз параметрів, що вказують на наявність феномену дезатаптації у учнів старших класів шкіл та студентів закладів вищої освіти. Показано, що психологічними показниками, що відображають дезадаптивні процеси у здобувачів освіти, є життєстійкість, тривожність та емоційне вигоряння. Для побудови корекційної роботи було взято за основу саме показник життєстійкості, як такий, що представляє найбільш інструментально доступний до коригуючого впливу в силу діяльнісно-орієнтованої структури самого поняття, з одного боку, і наявності напрацьованих програм, що коригують, з іншого. Наведено основні напрями корекційної роботи, спрямованої на відновлення адаптаційних механізмів, що дозволяють компенсувати природні порушення, спричинені воєнними діями. Корекційна програма складається з трьох елементів: 1) серія тренінгів, які проводилися у дистанційному форматі та були спрямовані на корекцію факторів, які були виявлені раніше та призводили до дезадаптації; 2) серія завдань для самостійної роботи учнів і студентів з наступним рефлексивним аналізом з керівником групи; 3) аналітичні семінари з викладацьким складом, на яких було розглянуто механізми кореційного впливу, які мають бути реалізовані в ході занять шляхом інтегрування психотехнік у загальноосвітній процес. Застосування даного підходу в практиці індивідуального консультування та групової тренінгової роботи показало високу ефективність зниження суб'єктивного переживання гостроти впливу пролонгованої ситуації стресу в умовах життєвої невизначеності.