Бесплатные шаблоны Joomla
default_mobilelogo

Повний текст статті >>>

Наталія Оніщенко

доктор психологічних наук, професор. Національний університет цивільного захисту України

ORCID 0000-0003-3026-1650

 

Єлизавета Казакова

ад’юнкт. Національний університет цивільного захисту України

ORCID 0000-0002-0135-0876

 

DOI https://doi.org/10.52363/dcpp-2021.2.1

Ключові слова: пандемія; психічний стан; карантин; вітальна загроза; екзистенціальна загроза.

Актуальність проблеми зіткнення суспільства взагалі та особистості зокрема з умовами карантинних обмежень внаслідок пандемії обумовило необхідність вивчення психологічних особливостей реагування людини на таку ситуацію. В статті, метою якої стало вивчення психологічних особливостей сприйняття ситуації навколо захворюваності на COVID-19,  надається характеристика основних реакцій населення на пандемію.

Результати показали, що існує щонайменше дві полярних точки зору стосовно впливу карантинних обмежень на життєдіяльність людини: 1) карантин змінив світосприйняття людини та її погляд на звичні для неї речі; 2) карантин нічого не змінив – все як було, так і залишилось.

Встановлено, що під час дії обмежувальних заходів основними проблемами, з якими зіткнулись опитані респонденти, стали матеріальні труднощі та невизначеність ситуації. В даному випадку під невизначеністю ситуації мається на увазі не розуміння того, скільки така ситуація буде тривати, які ще обмеження можуть бути введені, як та чим вона завершиться. Згідно отриманих даних встановлено, що для першої групи найгострішими можна назвати питання, пов’язані з забезпеченням соціально-побутових потреб, що може стати непрямим маркером незадоволеної потреби в безпеці. Для більшості опитаних другої групи на перші позиції виходять міжособистісні стосунки та включеність в систему соціальних взаємовідносин.

Дослідження станів під час карантину показало домінування розгубленості та страху. Також встановлено, що під час виконання професійних обов’язків дистанційно у респондентів відмічались складнощі в організації нового режиму дня та включеності в новий ритм та формат роботи.

Показано, що ситуація навколо пандемії для певної частини опитаних є кризовою подією, яка обумовлює певним чином трансформаційні процеси в ціннісно-смисловій  сфері особистості.

 

Статті випуску №2

joomla3x