Валерій Боснюк
кандидат психологічних наук, доцент. Національний університет цивільного захисту України
ORCID 0000-0003-0141-1920
DOI https://doi.org/10.52363/dcpp-2021.2.9
Ключові слова: розмір ефекту, оцінка розміру ефекту, процедура перевірки значущості нульової гіпотези, p-value
Для підтвердження результатів дослідження в психологічних наукових роботах протягом багатьох років використовується процедура перевірки значущості нульової гіпотези (загальноприйнята абревіатура NHST – Null Hypothesis Significance Testing) із застосуванням спеціальних статистичних критеріїв. При цьому здебільшого значення статистики «p» (p-value) розглядається як еквівалент важливості отриманих результатів і сили наукових доказів на користь практичного й теоретичного ефекту дослідження. Таке некоректне використання та інтерпретації p-value ставить під сумнів застосування статистики взагалі та загрожує розвитку психології як науки. Ототожнення статистичного висновку з науковим висновком, орієнтація виключно на новизну в наукових дослідженнях, ритуальна прихильність дослідників до рівня значущості 0,05, опора на статистичну категоричність «так/ні» під час прийняття рішення призводить до того, що психологія примножує тільки результати про наявність ефекту без врахування його величини, практичної цінності.
Дана робота призначена для аналізу обмеженості p-value при інтерпретації результатів психологічних досліджень та переваг представлення інформації про розмір ефекту. Застосування розмірів ефекту дозволить здійснити перехід від дихотомічного мислення до оціночного, визначати цінність результатів незалежно від рівня статистичної значущості, приймати рішення більш раціонально та обґрунтовано.
Обґрунтовується позиція, що автор наукової роботи при формулюванні висновків дослідження не повинен обмежуватися одним єдиним показником рівня статистичної значущості. Осмислені висновки повинні базуватися на розумному балансуванні p-value та інших не менш важливих параметрів, одним з яких виступає розмір ефекту. Ефект (відмінність, зв’язок, асоціація) може бути статистично значущим, а його практична (клінічна) цінність – незначною, тривіальною. «Статистично значущий» не означає «корисний», «важливий», «цінний», «значний». Тому звернення уваги психологів до питання аналізу виявленого розміру ефекту має стати обов’язковим при інтерпретації результатів дослідження.