Світлана Лєбєдєва
кандидат психологічних наук, старший науковий співробітникю Національний універистет цивільного захисту України
ORCID 0000-0002-8265-6956
DOI https://doi.org/10.52363/dcpp-2021.2.3
Ключові слова: втрата, психологічна криза, смерть, переживання, емоція
У статті акцентовано увагу на зміні психічного стану людей в період переживання смерті близької людини з урахуванням вікового та статевого розподілу. З цією метою проведено аналіз останніх досліджень і публікацій з проблеми психічного стану особи, яка переживає горе через втрату близької людини, проаналізовано та виділено змістовну характеристику різновидів змін в житті людини внаслідок такої втрати, сформовано гіпотезу дослідження та розроблено авторську анкету для перевірки її обґрунтованості. Анкету розроблено виходячи з припущення про те, що респонденти, які мають досвід раптової втрати близької людини, будуть розподілені на дві групи: перша – тих, хто переживає ускладнене горе, і друга – тих, хто пережив втрату в нормальному режимі. При цьому, тип горя в певній мірі обумовлюється часовими показниками і глибиною переживань, дані критерії не є ключовими в емпіричному дослідженні ускладненого переживання раптової втрати близької людини. Таким чином, при дослідженні психологічних особливостей переживання раптової втрати близької людини було обрано критерії ускладненого і нормального переживання. У представлених в статті результатах емпіричного дослідження зазначено наявність не суттєвих відмінностей у переживанні раптової втрати рідної людини респондентами різних вікових груп та домінування ускладненого переживання у респондентів жіночої статі. Також наголошується, що окреслена проблематика потребує проведення комплексного та багаторівневого дослідження вплив раптової смерті на психологічний стан особистості, оскільки дане питання є складним за своєю структурою. Робиться висновок, що обрані у цілях дослідження критерії є лише частиною системи та не дозволяють сформувати цілісну картину та вказується на доцільність розмежування респондентів за роллю померлої людини в житті респондента та безпосереднього ставлення до неї