Діана Похілько
кандидат психолоічних наук, старший науковий співробітник. Національний університет цивільного захисту України
ORCID 0000-0003-3374-8771
Юлія Костюченко
парктичний психолог. Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №176 комбінованого типу м. Київ
Юлія Горюн
Координатор дитячого напряму. Простір Єднання. м. Яремче
Анна Кибкало
Психотерапевт. Приватна практика
DOI - https://doi.org/10.52363/dcpp-2022.3.8
Ключові слова: діти, травматичний досвід, гостра стресова реакція
Сьогодні все частіше можна почути фразу: «кожна українська дитина психологічно травмована». Навіть, більше, кожна дитина, яка в своєму житті безпосередньо чи опосередковано зіткнулася з війною – травмована. З цього приводу є безліч питань та суперечок: чи травмуються діти, які не усвідомлюють подій, які з ними відбуваються? Чи відбувається травматизація особистості без безпосередньої участі в травматичній події? Чим відрізняються реакції дітей, як пережили різні травматичні подій тощо.
Наша стаття саме й присвячена висвітленню питання відмінностей гострих стресових реакцій дитячої психіки, з різним рівнем травматичного досвіду, на негативні фактори війни. Є дані, які саме реакції найчастіше зустрічаються у дітей, які безпосередньо потрапляли під обстріли, та які проживають в більш безпечних регіонах України та не потрапляли під обстріли, і про наслідки війни знають лише з новин.
Дослідження проводилося на базі створеного в пункті тимчасового проживання вимушених переселенців центрі психологічної підтримки та допомоги «Простір Єднання» з березня по травень 2022 р.
В статті представлено особливості протікання гострих стресових реакцій особистості дитини наступних категорій:
Діти з регіонів України, які не потрапляли під обстріли (не мають безпосереднього особистісного досвіду реальної загрози від війни та не є внутрішньо переміщеними).
