Владислав Платонов
Науковий співробітник. Національний університет цивільного захисту України.
ORCID 0000-0001-7013-8660
DOI - https://doi.org/10.52363/dcpp-2022.3.5
Ключові слова: піротехніки, професія, професійна діяльність, психологічний аналіз діяльності, війна, військові дії.
У статті розглядається діяльність піротехніків Державної служби України з надзвичайних ситуації під час повномасштабних військових дій на території України. Враховуючи досвід військових саперів Збройних Сил України під час проведення миротворчих місій, виділено чинники негативних психологічних станів особистості сапера під час його перебування у зоні воєнного конфлікту. Береться до уваги досвід роботи рятувальників ДСНС у зоні проведення АТО/ООС на сході України, де вказано стрес-фактори діяльності рятувальників, які виконували свої професійні задачі під час військових дій. Діяльність рятувальників під час війни можна визначити як виконання службового обов’язку в надекстремальних ситуаціях, пов’язаних з прямим ризиком для життя.
Діяльність фахівців піротехніків є екстремальною, перш за все через те, що вони контактують з вибухонебезпечними предметами. Виконання саперних робіт має низку стресогенних чинників, таких як, стан розгубленості при ускладнені в ідентифікації вибухонебезпечних предметів (ВНП), проблемне вилучення ВНП часів Другої світової війни, що може призвести до детонації. Такі ситуації викликають у саперів відчуття тривоги та нервової напруженості, які в свою чергу можуть компенсуватись значною стресостікістю особистості. На піротехніків, при виконанні ними діяльності під час військових дій, впливають також і додаткові стрес-фактори такі, як стан невідомості того, що може трапитися в будь-який момент та страх за власне життя. В нашому дослідженні, на основі вивчення фото та відеоматеріалі,в проаналізовано діяльність піротехніків ДСНС під час військових дій на території України та визначено основні етапи виконання ними професійних завдань, які вважаються найбільш стресогенними під час їх виконання.