Яніна Мацегора
Кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник науково-дослідної лабораторії морально-психологічного супроводження службово-бойової діяльності Національної гвардії науково-дослідного центру службово-бойової діяльності Національної гвардії України, Національна академія Національної гвардії України
ORCID 0000-0001-6103-1466
Олександр Колесніченко
Доктор психологічних наук, старший науковий співробітник, професор кафедри професійної психології, Навчально-наукового гуманітарного інституту Національної академії Служби безпеки України
ORCID 0000-0001-6406-1935
Ігор Приходько
Доктор психологічних наук, професор, начальник науково-дослідного центру службово-бойової діяльності Національної гвардії України, Національна академія Національної гвардії України
ORCID 0000-0002-4484-9781
Максим Байда
Доктор філософії, начальник науково-дослідної лабораторії морально-психологічного супроводження службово-бойової діяльності Національної гвардії науково-дослідного центру службово-бойової діяльності Національної гвардії України, Національна академія Національної гвардії України
ORCID 0000-0001-7658-4709
DOI - https://doi.org/10.52363/dcpp-2024.1.1
Ключові слова: лідер, військовослужбовець, службово-бойова діяльність, бойовий досвід, посттравматичний стресовий розлад, психологічне відновлення, посттравматичний стресовий розлад, адиктивна поведінка, алкогольна залежність, психічне здоров’я.
За результатами проведеного дослідження визначено вплив інтенсивності симптомів посттравматичного стресового розладу на ризик зловживання алкоголем у військовослужбовців – учасників інтенсивних бойових дій, з різними соціально-демографічними характеристиками. У дослідженні прийняли участь 546 військовослужбовців чоловічої статі, які безпосередньо несуть службу у зоні інтенсивного бойового зіткнення, і були вилучені на один-два тижні для проходження програми відновлення за такими показниками, як прояв зовнішніх ознак дезадаптації, гострого стресового реагування, виснаження тощо. Вік учасників дослідження від 20 до 55 років.
Визначено, що не лише сформований ПТСР, а й інтенсивна його симптоматика пов’язана зі збільшенням ризику формування алкогольної залежності. В той же час, наявність факторів, які зазвичай поглиблюють ПТСР – проблеми зі сном, наявність поранень та контузій, соматичних скарг – у різних вікових категоріях мали неоднаковий вплив на ризик формування алкогольної залежності.
Вікові характеристики посилюють дію інших факторів, що вливали на ризик вживання алкоголю у військовослужбовців-учасників інтенсивних бойових дій. Так, зовсім юними військовослужбовцями та військовослужбовцями граничного віку, нерідко опікуються усім підрозділом, в тому числі і у питаннях контролю вживання алкоголю, проте поза цією опікою, при переживанні дії бойових стрес-факторів, у цих категорій військовослужбовців можуть збільшуватися показники ризику вживання алкоголю, порівняно з військовослужбовцями, які належать до категорії молодого віку і мають більш дієві засоби саморегуляції.
Зроблено припущення, що військовослужбовці молодого віку більше довіряють власним засобам саморегуляції, в тому числі і тим, що пов’язані зі вживанням алкоголю. Вони, на відміну від юних та зрілих військовослужбовців, менше обмежують себе у вживанні алкоголю у ситуаціях, що, на їх думку не пов’язані із загрозою для здоров’я, і більше здатні до самообмеження у ситуаціях, що несуть загрозу здоров’ю. Інші вікові категорії, що брали участь у дослідженні, можуть суттєво обмежувати своє прагнення до вживання алкоголю, намагаючись довести свою відповідність вимогам військової служби, проте, при появі значної інтенсивності симптоматики ПТСР можуть втрачати здатність до самообмеження.