Світлана Чернявська
аспірантка, Національний авіаційний університет
ORCID 0000-0002-4443-288X
DOI - https://doi.org/10.52363/dcpp-2024.1.6
Ключові слова: змістові лінії розвитку, психологічна готовність, професійна діяльність, пілоти цивільної авіації.
В статті представлені і проаналізовані результати теоретичного та емпіричного дослідження психологічної готовності майбутніх пілотів цивільної авіації до професійної діяльності, на основі яких було виведено основні змістові лінії розвитку психологічної готовності до діяльності на формувальному етапі дослідження. Методологічною основою емпіричного дослідження була концептуальна авторська модель психологічної готовності студентів-пілотів до професійної діяльності, яка узагальнює погляди науковців щодо розуміння суті поняття психологічна готовність до професійної діяльності та її структури з урахуванням психологічних аспектів льотної діяльності пілота цивільної авіації та умов здійснення такої діяльності. На констатувальному етапі дослідження було виявлено такі компоненти психологічної готовності та їх показники, що потребують цілеспрямованого психокорекційного впливу на наступному формувальному етапі дослідження (цінності саморозвитку та власного престижу в професії, спрямованість інтересів у напрямку «Людина-Знакова система» (мотиваційний компонент), академічна успішність (компонент досвіду), швидкість переробки інформації, середня продуктивність уваги, просторове і репродуктивне мислення (професійно важливі особливості психічних процесів). Кореляційний аналіз за критерієм Спірмена показав наявність зв’язків між вище наведеними показниками компонентів психологічної готовності, що уможливить проведення спільної корекційної роботи. Програма розвитку психологічної готовності майбутніх пілотів цивільної авіації до професійної діяльності передбачає психокорекційний вплив одразу на три складові психологічної готовності (мотиваційний компонент, компонент досвіду та професійно важливі особливості психічних процесів) з урахуванням наявності, характеру і рівня значимості взаємозв’язків між ними, а також механізмів формування кожного окремого компонента залежно від ступеню соціальної чи біологічної обумовленості його становлення. Результати впровадження такої Програми будуть відображені у наступних наукових працях.