Любов Юрченко
Доктор філософських наук, професор, доцент кафедри. Національний університет цивільного захисту України
ORCID 0000-0003-4957-338X
Михайло Харламов
Доктор історичних наук, професор, професор кафедри. Національний університет цивільного захисту України
ORCID 0000-0002-5289-0290
Людмила Гонтаренко
Кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри. Наіонального університету цивільного захисту України
ORCID 0000-0001-6993-5494
Сергій Каріков
Доктор історичних наук, професор, професор кафедри. Національний університет цивільного захисту України
ORCID 0000-0001-5121-4103
DOI - https://doi.org/10.52363/dcpp-2024.1.12
Ключові слова: соціально-психологічна комунікація, світ за умов війни, інформаційні технології, загострення кризи, життєдіяльність.
Феномен соціально-психологічної комунікації прямо чи опосередковано пов'язує практично всі сфери людського життя і діяльності а саме, забезпечує накопичення і передачу соціального досвіду, елементів культури, здійснює управління та інші дії соціального механізму. І все це особливо важливо на фоні війни.
Проникнення комунікації у всі сфери життєдіяльності супроводжується не тільки виникненням якісно нового типу соціальних структур і процесів, а й глибоким переосмисленням природи соціальної реальності, місця і ролі комуніканта в психологічному полі загострення соціально-психологічної небезпеки.
Для успішного досягнення цілей, комунікаційна інформація має ґрунтуватися на знанні, умінні та стимулі, що не виключає також і емоції учасників, оскільки комунікант прагне емпатії, отриманню співчуття, а реципієнт шукає душевний комфорт.
Питання соціально-психологічної комунікації стало центральним у дискусії про те, чим є теперішній світ і які зміни чекають людство у майбутньому. Інформаційні технології, які пов’язані з процесами комунікації роблять дуже вразливим кожного індивіда. За допомогою Інтернету, мобільного зв’язку можна у режимі реального часу спостерігати за акціями масових протестів, терористичними актами, або слухати промови радикально налаштованих політичних лідерів. Виявляється, що сьогодні вже не достатньо дотримуватися тільки тих норм, які продукують позитивні звичаї або традиції. Необхідний розвиток нового сенсу справедливості, нового, більш універсального розуміння людини, її гідності та поваги.
Явище соціально-психологічної комунікації може призвести до того, що разом із наявною індивідуалізацією свідомості особистості виникає явище масової її реальної поведінки, у тому числі й політичної. Оскільки сучасні засоби комунікації здебільшого приватизуються різними політичними угрупованнями, є ризик отримати індивіда, який буде у реальному житті керуватися виключно емоційними, фоновими аспектами реальних подій, а не когнітивним, критичним осмисленням того, що насправді відбувається.
Позитивні аргументи на користь феномену соціально-психологічної комунікації мають переважно очевидний характер: унаслідок розвитку сучасних технологій найкращі цивілізаційні здобутки мають стати спільним ресурсом усього людства. Зокрема сильні країни допоможуть слабшим, а об’єднання зусиль дасть змогу вийти на якісно новий рівень комунікації та взаєморозуміння.